Головна новина

Четверта річниця повномасштабного вторгнення перетворила Київ на дипломатичну столицю Європи. Понад 16 високопосадовців — від президентів до маршалка Сейму — зібрались у столиці, а лідери G7, включно з Трампом, ухвалили першу за його каденції спільну заяву на підтримку України. Одночасно Угорщина заблокувала і €90-мільярдну позику, і 20-й пакет санкцій, перетворивши ювілей на стрес-тест європейської єдності. Зеленський із раніше невідомого бункера на Банковій, де працював перші місяці війни, запросив Трампа відвідати Україну й підсумував: «Путін не зламав українців. Він не виграв цю війну».

Дипломатія та підтримка

Хто приїхав до Києва. Президентка Єврокомісії фон дер Ляєн (десятий візит) та президент Європейської ради Коста дістались потягом вранці. На вокзалі їх зустрічав міністр Сибіга. Очікуваного візиту прем’єра Іспанії Санчеса не відбулось — Мадрид представляв глава МЗС Альбарес. Повний склад гостей: президент Фінляндії Стубб, прем’єри Данії Фредеріксен, Естонії Міхал, Ісландії Фростадоттір, Латвії Сіліня, Норвегії Стьоре, Швеції Крістерссон, Хорватії Пленкович, заступник прем’єра Польщі Сікорський, міністр закордонних справ Британії Купер, єврокомісарка з розширення Кос та маршалок Сейму Чажасти (уперше у Києві). Єдиний представник Вашингтона — генерал-лейтенант Баззард, представник США/НАТО в Україні.

Програма включала меморіальну церемонію на Майдані, огляд пошкодженої енергоінфраструктури, тристоронню зустріч із Зеленським, саміт Україна — Північна Європа — Балтія та засідання Коаліції спроможних.

Коаліція спроможних: 36 країн, три ключові меседжі. Засідання провели у гібридному форматі — очно в Києві та онлайн. Співголовували прем’єр Британії Стармер та президент Франції Макрон (обидва дистанційно); канцлер Німеччини Мерц долучився як співзапрошувач. У підсумковій заяві учасники закликали Росію до повного та безумовного припинення вогню, підтвердили роль Багатонаціональних сил для України (штаб із 70 осіб уже працює) та зобов’язались посилити санкційний тиск. Макрон заявив, що робота над безпековими гарантіями «завершується», водночас висловив скепсис щодо швидкого миру. Мерц підтвердив збільшення німецької військової допомоги до €11,5 млрд на 2026 рік і назвав нинішнє керівництво Росії «найглибшим варварством». Хорватський прем’єр Пленкович наголосив: Україна не повинна погоджуватися на de jure відмову від окупованих територій.

Пакети підтримки оголошені 24 лютого. Фон дер Ляєн представила €100 млн негайної енергетичної допомоги та €920 млн плану «Відновити, відбудувати, перезапустити» на зиму 2026–2027. У березні відбудеться перший «Енергетичний Рамштайн» за участю єврокомісара Йорґенсена та віцепрем’єра Шмигаля. Перший оборонний транш із позики — дрони та боєприпаси — має бути переданий до Великодня. Загальна підтримка ЄС від початку війни сягнула майже €200 млрд, з яких €70 млрд — військові.

Велика Британія оголосила найбільший пакет санкцій з 2022 року: обмеження проти понад 300 російських енергетичних компаній та 48 суден тіньового флоту. Додатково: £20 млн на екстрену енергопідтримку, £5,7 млн гуманітарної допомоги, £30 млн на стійкість суспільства. Уперше організовано підготовку українських інструкторів пілотів гвинтокрилів на британській базі. Раніше оголошені £500 млн на ППО та 1 000 ракет LMM, а також £200 млн на підготовку контингенту Багатонаціональних сил.

Заява G7 — перша спільна з Трампом. Усі лідери «сімки» підтвердили «непохитну підтримку» України, схвалили мирні зусилля Трампа та зобов’язання Коаліції щодо безпекових гарантій. Заява згадує поставку понад 2 500 генераторів та пів мільярда євро нових енергетичних зобов’язань.

Парламенти та ООН: три голосування за один день. Європарламент провів позачергове пленарне засідання. Зеленський звернувся до євродепутатів дистанційно й отримав овацію стоячи. Резолюцію «Про чотири роки агресивної війни Росії проти України» ухвалено: 437 за, 82 проти, 70 утрималися. Документ вимагає від Росії негайного припинення бойових дій та виведення військ, підтверджує європейське майбутнє України та схвалює концепцію «сил гарантування». Окремо ЄП проголосував три законодавчі акти для реалізації €90-мільярдної позики.

Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Підтримка сталого миру в Україні»: 107 за, 12 проти, 51 утримання. Важливий зсув: США цього разу утримались — порівняно з голосуванням «проти» 2025 року. Кількість голосів «за» зросла з 93 до 107. Посолка США Брюс заявила: «Ми ближчі до угоди, ніж будь-коли. Нехай це буде остання річниця». Рада Безпеки провела засідання високого рівня під головуванням Великої Британії, однак нової резолюції РБ не ухвалено.

20-й пакет санкцій: вето не знято. Угорщина заблокувала — кризова нарада 25–26 лютого з участю Хорватії як країни з альтернативним Адріатичним маршрутом.

Женевський процес: наступна зустріч можливо у Флориді. Спецпосланець Трампа Віткофф 24 лютого на форумі YES заявив: наступна тристороння зустріч (делегації України, Росії та США) відбудеться «ймовірно впродовж 10 днів, можливо у Флориді». Зеленський також згадав очікувану тристоронню зустріч «цього тижня або впродовж 10 днів». За даними Bloomberg, Трамп прагне завершити війну до 4 липня 2026 року — 250-ї річниці незалежності США. Кремль дату не підтвердив.

Укази Зеленського та справа Галущенка. Зеленський підписав указ про оновлення делегації для переговорів про вступ до ЄС: Тарас Качка призначений новим головним переговорником замість Ольги Стефанішиної. Також підписано санкції проти російських наукових установ в окупованому Криму. Зеленський закликав ЄС встановити дату вступу — «це має статися вже 2027 року». Щодо справи Галущенка: апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розпочала слухання апеляції захисту. Сам Галущенко на засіданні відсутній; адвокати подали клопотання про перенесення. Рішення поки не ухвалено.

Військові дії

Нічна атака 23–24 лютого. Росія атакувала одним балістичним «Іскандером-М» з окупованого Криму та 133 ударними БпЛА типів Shahed, Gerbera та Italmas із напрямків Орла, Курська, Брянська, Приморсько-Ахтарська та Міллерового. Повітряні сили нейтралізували 111 дронів (збиття та засоби РЕБ) — приблизно 83%. Балістична ракета влучила в ціль (місце удару не оприлюднене). 19 безпілотників вразили об’єкти у 16 населених пунктах; 3 дрони зникли з радарів.

Основний удар припав на Запоріжжя: щонайменше 8 ударів між 23:10 та 23:45. П’ятеро поранених, серед них одна дитина. Пошкоджено п’ять багатоповерхівок, промисловий об’єкт (пожежа близько 200 м²), нежитлові будівлі та автомобілі.

Генштаб Росії заявив про перехоплення 22 українських безпілотників над Бєлгородщиною у ніч на 24 лютого.

Бойове зведення за 23 лютого

За добу зафіксовано 116 бойових зіткнень — значно нижче типових 150–220. Найгарячішим залишався Покровський напрямок — 19 атак із ударами в бік Графського та Кутківки. На Костянтинівському напрямку — 17 зіткнень біля Клебан-Бика, Щербинівки, Іванопілля, Софіївки та Бересток. Гуляйпільський напрямок — 14 атак, контратакувальні дії ЗСУ тривають. На Словʼянському — 6 зіткнень біля Платонівки, Різниківки та Закітного, усі відбиті. Ворог застосував 70 авіаударів із скиданням 181 КАБ, запустив 5 774 FPV-дрони та здійснив 2 336 обстрілів.

Втрати противника за добу 23 лютого (дані Генштабу): +920 осіб особового складу (загалом з початку вторгнення — понад 1 261 000), +2 танки, +4 ББМ, +50 артилерійських систем, +1 зенітний засіб, +1 693 оперативних БпЛА, +190 автомобілів та паливних цистерн, +1 одиниця спецтехніки.

Інфраструктура

Одеська область (удар 22.02): кількість абонентів без електрики зменшилась із 156 600 до приблизно 18 000 станом на вечір 23 лютого — відновлення на 88%. DTEK повідомив про повернення світла понад 80 000 домогосподарствам. Підстанцію в Чорноморську відновлено, критична інфраструктура працює, задіяні 20 потужних генераторів, 40 у резерві. Повне відновлення ускладнене масштабним пошкодженням підземних кабельних ліній, що потребують повної заміни.

Висновок

Четверта річниця вторгнення стала демонстрацією двох протилежних тенденцій. Дипломатична присутність у Києві досягла безпрецедентного масштабу: 36 країн у Коаліції спроможних, перша заява G7 із Трампом, зсув США від голосування «проти» до «утримання» в ГА ООН — усе це посилює переговорну позицію Києва. Водночас подвійне вето Угорщини заблокувало і санкції, і фінансування саме в символічну дату, створивши кризу, що вимагатиме розв’язання найближчими днями. Перенесення наступного раунду переговорів із Женеви до Флориди та дедлайн Трампа «4 липня» свідчать: дипломатичний темп прискорюється, але достатність його для реального припинення вогню залишається під великим питанням — і Макрон сказав це прямо.